Нове обличчя серед кандидатів в нардепи по 132 округу: самовисуванець Віталій Гапонов

Нове обличчя серед кандидатів в нардепи по 132 округу: самовисуванець Віталій Гапонов

На сьогоднішній день на сайті ЦВК офіційно значиться чотири кандидати в депутати в одномандатному виборчому окрузі № 132. Серед них – три знайомих первомайцям постаті та одна незнайома – Віталій Гапонов. Раніше ми вже писали про те, що співзасновник Всеукраїнського інформаційного агентства "Улюблене місто" Віталій Гапонов оголосив про рішення балотуватися по 132 округу Миколаївської області. Під його дописом в соцмережі йде активне обговорення жителями Херсону, які його добре знають, адже кандидат жив там довгий час. Первомайці тим часом задаються питанням: що це за особистість та наскільки перспективною може бути в розрізі реалізації інтересів жителів нашого регіону. Кореспондент «Любимого Первомайска» дізнався про все з перших вуст. 

Кореспондент: Віталію Олеговичу, жителі Первомайська не надто обізнані про Вас як про особистість, як про політичного діяча. Ви не були помічені в рядах тутешніх політичних сил. Чому саме зараз Ви прийняли рішення іти в політику, і чому раніше не займались цим?

Віталій Гапонов: Для мене прийняття рішення іти в політику, напевне, було одним із фундаментальних рішень мого життєвого руху. До цього часу я, коли був дуже молодою людиною, активно приймав участь у громадському житті в Херсоні, був лідером молоді Херсона, досить довго – протягом 5 років. Потім я зайнявся бізнесом, працював найнятим менеджером в багатьох компаніях. А чому саме зараз? Тому що я бачу, що суспільство дало запит на нові обличчя, запит на професіоналів. Не просто на нові обличчя, які тут торгували морозивом - а завтра вже у Верховній Раді, а тих, які фундаментально можуть змінити структуру суспільного життя і вивести економіку України на новий рейтинг.

К.: Чому Ви вважаєте, що саме Ви можете стати підходящою кандидатурою, яка змінить ситуацію в країні, і зможе ефективно діяти в якості депутата?

В.Г.: Є досить багато складових, яким повинен відповідати народний депутат, на моє особисте глибоке переконання. Це – суспільний досвід, досвід керування, обов’язково – наявність будь-якої вищої освіти і освіти в сфері документообігу. Це повинна бути юридична, або економічна, або фінансова освіта. Тому що неможливо будучи людиною виробничої професії, не пройшовши курси підвищення кваліфікації, не пройшовши навчання в гуманітарній сфері, - створити якісний, дієвий, інструментальний закон. Це по-перше. А друга складова – депутат має бути самодостатнім. Щоб не залежати від олігархічних кланів. Можна мені закидати, що я працюю на великі агропромислові холдинги – так, але я працюю як менеджер, як цілком вільна самодостатня людина.

Я маю юридичну освіту, маю  фінансову освіту, економічну, а також маю ступінь магістра з управління проектами і великий управлінський досвід. І вважаю, що саме зараз маю той вік, коли ще досить вільно можна експериментувати в своєму житті. Я вважаю, що саме зараз можу розпочати рух в сторону великої політики.

К.: Ваші публікації наразі досить активно коментують жителі Херсону, які Вас добре знають, і дехто з Первомайська. Дехто нарікає на те, що Ви «озеленилися». Чи можна це сприймати як приналежність до певної політичної сили чи якісь симпатії з Вашого боку, чи все ж таки Ви йдете на вибори до Парламенту виключно як самовисуванець?

В.Г.: Я також в інституті грав у команді КВН, тому як будь-який КВНщик у минулому маю якісь амбіції (жартує). Проте для мене обрання таких кольорів першої моєї реклами якраз і мало на меті соціальну провокацію: побачити, як реагує суспільство через 25 днів на те, як підлаштовуються інші політики. Я не перефарбовуюсь, тому що я не був у політиці. Я не йду від команди Зеленського. Хоча я впродовж усього свого дорослого життя завжди казав усім друзям, що якщо Президента обрала більшість країни, то він гідний поваги, і ми – громадяни – повинні не створювати опозицію до Президента, а повинні створювати конструктивну позицію розвитку.  Я іду в політику, щоб допомагати тим позитивним тенденціям, які заклав у свою програму Президент. Але я прийняв рішення не йти до якоїсь політичної сили (хоча маю ще з давніх часів певні контакти з даною командою) – для того, щоб не плутати карти місцевим елітам, які вже подерибанили зелену атмосферу Первомайського району. І всі ми знаємо, хто стоїть за командою Зеленського в районі, яких особистостей будуть висувати. І тому я йду самостійно. А якщо громада 132 округу мене обере, ми разом з моєю командою будемо обирати, який курс підтримуватимемо. Але це однозначно буде курс розвитку 132 округу.

К.: Чому Ви вирішили стати кандидатом в депутати саме на цьому окрузі, а не на Херсонщині, скажімо, де Вас добре знають? Чому саме Первомайськ?

В.Г.: Таке питання мені поставив і мій близький друг Євген Бриков – керівник Інформаційної агенції «Улюблене місто». Він сказав, що Гапонов ніколи не обирає легкий шлях. Ви знаєте, перша зустріч, щойно я прийняв рішення, що йтиму кандидатом, - була з моїми близькими друзями в Первомайському районі. Один із них сказав, що підтримує таке рішення, інший – офіційно підтримує іншого кандидата. Потім поміж людей  пішли обговорення: йтиму-не йтиму. Пізніше в мене була ще зустріч з однією людиною, причетною до політики, і він сказав: «Хто? Гапонов? Хто за тебе проголосує? Тобі що, грошей нікуди діти?» І це мене зачепило ще більше. Я пішов і зареєструвався.

А чому саме на цьому окрузі – тому що я тут маю найпотужнішу команду, яка в рази сильніша, ніж у моїх опонентів, і вона має на меті відображення тієї програми, яку я несу по життю. Колись у Херсоні я працював в ОДА позаштатним радником. Мені не вдалося реалізувати досить багато проектів. Якщо мати представницький мандат, то зараз зможу: на 132 окрузі створити нехай не нову Францію, а щось наближене до європейського рівня життя: європейські дороги, європейську медицину. І для цього не потрібні великі державні кошти. Для цього треба представницький мандат.

К.: То Ви працювали позаштатним радником заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації? Які саме питання діяльності області були у Вашій компетенції?

В.Г.: Я відповідав за підготовку, роботу і реалізацію протокольних рішень Комітету економічних реформ області. Це був основний напрямок моєї діяльності.

Другий напрямок – грандіозний проект впровадження елементів страхової медицини. Ми досягли значних успіхів. І я знаю, що на сьогоднішній день без жодної допомоги держави, і навіть всупереч інтересам деяких чиновників на місцях, можливо впроваджувати ефективну медицину, додатково фінансувати заклади охорони здоров’я, допомагати людям знижувати навантаження на домоволодіння стосовно лікування.

Третій мій фундаментальний проект - програма «Херсонщина – територія майбутнього»,  спільно з моїм керівником ми впроваджували 5 технологічних і логістичних кластерів розвитку. Херсонщина знаходиться в рекреаційній зоні - і 132 округ теж має дуже великий рекреаційний потенціал, і я вбачаю подальший розвиток саме в цьому, на туристичній основі.

І четвертий напрямок моєї діяльності в ОДА - підготовка області до бюджетування. 4 роки поспіль усі проекти обласних бюджетів проходили через мій технічний аудит, підготовку. Кожен район , кожна районна адміністрація, кожне село захищали свої проекти бюджетів і проекти рішень.

К.: З Вашої біографії зрозуміло, що з 2008 року Ви досить часто змінювали напрямки своєї професійної діяльності. Чи говорить це про непостійність, або ж це потяг до чогось нового, до якихось викликів?

В. Г.: Ви прямо в яблучко! Є давня японська мудрість, яка говорить: людина більше 2 років не повинна знаходитись на посаді. Я переплюнув цей термін: більше року не знаходився, здебільшого. Після завершення першого інституту (юридичний фах) я знаходився в пошуках себе, і до 2014 року я вже прийшов сформованим різноплановим спеціалістом, який вже працював і в фінансовій сфері, і в сфері аграрного бізнесу, і в галузі страхування, і управління, і в простих робітничих спеціалізаціях. Я був підпорядкованим, і був керівником – і маленький, і великий колектив був в моєму підпорядкуванні. Але уже на той час я  розумів, що потрібно стабілізуватися, я прийняв рішення – і пішов працювати в аграрний холдинг, найбільший в світі. І дуже швидко, опираючись на свої попередні досягнення і досвід, в ньому побудував кар’єру.   За пів року я став керівником двох бюджетоутворюючих підприємств Первомайського району – Кам`яномостівського елеватора і Підгороднянського елеватора.

 Через 2 роки, вже не по моїй волі, власник вирішив, що необхідно покласти на мене складний проект – керівництво найпотужнішою  в світі птахофабрикою. Я цілком виконав цей проект, вивів її на новий рівень, отримав міжнародний сертифікат, вивів на експортні потужності, збільшив у 6 разів виробництво яйця. І після цього чесно зізнався власнику, що птахівництво – це не моє. На той момент іншого місця не було – я пішов з холдингу, але через 2 місяці мене повернули на елеватори, тому що там теж склалась складна економічна ситуація. Зараз ми вже все вирівняли.

К.: То Ви беретесь за кризисні проекти, які потребують негайного рішення?

В.Г.: Я в житті брався за найскладніші проекти. Ставив для себе планку навіть вище того, що я міг уявити, і для мене було – як це у хлопчика бажання навчитися підтягуватися на турніку – було бажання досягти чогось, щоб я міг собою пишатися. І завжди я був не до кінця задоволений. Завжди щось в душі трясло. Для мене дуже важливо досягати нових горизонтів. Я вважаю, що до 40 років людина повинна кидати планку якнайдалі.

К.: Зараз у Вас якраз для цього гарна нагода. Не страшно починати такий серйозних шлях на рівні цілої держави, мати відповідальність за законотворчість, за розвиток? 

В.Г.: Якщо людина нічого не боїться, то це, напевне, якась хвора людина. Певні переживання є, холодок у душі пробігає. Тому що це взагалі щось нове, навіть та ж сама передвиборна кампанія.  Немає структурного підходу, немає ще бачення як це робити, як зберегти результати. Але щодня до моєї команди долучаються досить відомі люди в Первомайську, і серед них деякі колишні керівники міста – виражають свою підтримку. Я вважаю, що я на правильному шляху. Все більше відступають сумніви, і все більше я впевнений у нашій перемозі.

К.: Одним із перших пунктів в масштабах округу, які Ви зазначили в програмі, є проблема водопостачання в Первомайську, а також в селі Підгородня. Чи маєте досвід роботи з такими підприємствами? Зокрема, комунальне підприємство в Первомайську практично на грані банкрутства. Чи бачите шляхи вирішення цієї проблеми?

В.Г.: Перше моє робоче місце було якраз у комунальному підприємстві міста Херсон. Як керівник міської молодіжної ради я активно долучався до системності роботи КП, ми брали участь у бюджетних комісіях. Коли я працював у ОДА, одним із елементів наповнення бюджету були комунальні підприємства. Певний досвід кризисної роботи я маю на комерційних підприємствах. І будь-який проект я розкладаю на певну партитуру, і визначаю складні складові, середньої важкості, і легкі складові, ставлю певні задачі - і їх вирішую. Не бачу різниці: буде це міськводоканал, чи то управління доріг. Це не має значення, тому що, якщо ти навчився управляти трьома особами, кількість полків для тебе не грає ролі – як казав Суворов. Проте я добре знайомий з механізмами вирішення питань води. Для цього є ряд міжнародних організацій, в тому числі і світовий банк, які можуть надавати технічну допомогу для вирішення питання. Щоб глобально усунути проблему - потрібно створити агенцію регіонального розвитку, яка буде системно вирішувати всі питання з водою. Що стосується Первомайського міськводоканалу – тут нічого складного: треба перестати красти. Це найперше. А друге – потрібно змусити шляхом правильної юридичної роботи, матеріально відповідальних осіб – директора, головного інженера, куруючого заступника міського голови, міського голову – змусити їх повернути кошти. І для цього є дуже багато важелів і механізмів.

К.: А чому ці важелі не задіюють зараз?

В.Г.: Тут ми знову повертаємось до питання: чому Віталій Гапонов не іде від жодної партії. Тому що, коли я прийняв для себе рішення іти від однієї партії, я зіштовхнувся якраз з одним із керівників комунальних підприємств, який оголосив мені таку божевільну суму за висунення, щоб я в жодному разі не думав порушити їхню монополію на перебування в політиці. Вони  змінюють прапори, змінюють кольори, партії, погляди… І вони так звикли. Вся правоохоронна система також зацікавлена в їх монополії на місцеву владу. А окремі активісти, які є, не мають тієї певної потуги, в них немає об’єднуючої сили, вони не можуть на це впливати.

К.: Однією із найболючіших проблем нашого регіону є дороги. Чи маєте план, як з цим боротись? З чого б почали?

В.Г.: Інфраструктура – це найголовніше. Жоден якісний, потужний інвестор на прийде, доки немає інфраструктури. Це – дороги і можливість приєднатися до комунікацій. На сьогоднішній момент найперше – це дороги.  У мене є приклад – мій добрий товариш, голова однієї із селищних рад Херсонщини – він 22 тисячі кілометрів бетонних доріг відбудував за 2 роки, за рахунок маленької сільської громади. І всі ці механізми є: як це робиться, як рахується. Це  цілком можливо.

А інший важливий пункт для інвесторів – це можливість безкоштовно приєднатися до комунікацій. Нині обленерго виставляє рахунок 1650 гривень за кіловат приєднаної можливості. Жоден інвестор не буде платити мільйони, щоб приєднати потужності. Це знущання.

К.: Питання регулювання енергетики – це вже державний рівень компетенції.

В.Г.: Так, тому потрібен представницький мандат для того, щоб ми зруйнували певну монополію на мережі, або створили державні важелі для компенсування новоутвореним підприємствам, для початку на сільських територіях. От якщо ти створюєш підприємство, агенція регіонального розвитку компенсує тобі приєднання до мереж. Це буде значним стимулом для інвесторів, і в тому числі для нашого округу. Тому що 10 кВт – це 16 тисяч гривень, а більш-менш обладнане підприємство – то вже 400 кВт. Це сума, яка в рівень із вартістю обладнання. Тому більшість людей відмовляються від заняття бізнесом, або змушені іти до оцієї місцевої «еліти», яка нахапала собі приміщень, причому комунальних, за копійки, і вони «люб’язно» віддають їх в оренду.

К.: Ми вже почали говорити про страхову медицину. Чому Ви є прибічником такої системи? Чому, на Вашу думку, вона має переваги над нині існуючою? І яка Ваша думка з приводу того, що відбувається зараз в первинній та вторинній ланці української медицини?

В.Г.: Я вважаю, що розпочата реформа частково була правильною – її початок. Потім щось сталося з поглядами міністерства, чи то змінилась  особистість там. Але почались якісь жахіття. Замість покращення ми отримали погіршення. Коли ми проваджували проект страхової медицини на Херсонщині, ми не змінювали систему повністю, ми доповнювали її новим фінансовим важелем, який крок за кроком повинен був замістити систему. Не можна зламати медицину, розвалити до цеглини, і побудувати наново. Ми на це не маємо ні коштів, ні часу. Жодна людина, яка хворіє, не буде чекати 3 роки, доки ми впровадимо страхову медицину. Вона хоче отримувати якісні послуги зараз.

В цій сфері дуже значне фармацевтичне лобі. Треба від’єднати комунальні заклади і заклади оперування страхової медицини від фармацевтики. Зробити фармацевтику сліпою, тобто за діючою речовиною. І поставки повинні бути не через дистриб’юторські компанії, а від товаровиробників. Потрібно повернути прямі поставки вітчизняних товаровиробників. Їх у нас достатньо. І ще – зробити акцент саме на первинну ланку, попередження, профілактику, виявлення на ранніх стадіях захворювань. Для цього потрібно створювати профілактичні центри, які у нас вже практично відмирають. В Первомайську є буквально один – в районі Цукрового заводу, який ледь-ледь дихає. Отакі центри – водо-, грязелікарні, центри реабілітації, центри спортивної медицини – в такому окрузі, як наш, на 4 райони, повинні бути, з центром у Первомайську. І тоді, з урахуванням елементів страхової медицини, ми зможемо покривати затрати бюджету для того, щоб розвивати саме цю профілактичну медицину. Це фундаментальне рішення. Починати потрібно зі шкіл, з літніх оздоровчих таборів. Але цим потрібно займатися.  В мене завжди з’являлись питання: невже мер міста їздить по іншим дорогам, невже головний лікар лікується в іншій лікарні? Ці питання мені завжди боліли, і я не розумів, чому так відбувається. Тому я прийняв таке рішення – йти в депутати.

К.: У своїй передвиборній програмі Ви задекларували кредо «Дій! Працюй! Досягай!» Досить традиційний меседж. Але що вкладаєте Ви в ці слова?

В.Г.: Чому «дій»? Тому що можна сидіти вдома на дивані, дивитися телевізор, читати книжки, розумітися на всіх найскладніших питаннях, навіть на астрофізиці, критикувати, але нічого не робити, і вважати, що весь всесвіт проти тебе. А я вважаю, що ключовим для людини – до останнього подиху – є дія. Створити навколо себе щось краще, можливість бачити перетворення в конкретній проекції, і своїми кроками це досягати, і отримувати від цього задоволення.

Чому «Працюй»? З 17 років, не зважаючи на те, що потрібно було навчатися, я постійно знаходив собі підробітки: працював вантажником у Херсонському порту, розносив листівки, і тоді вже зрозумів, що потрібно працювати головою. Кожен день я починаю працювати з 6-7 ранку і до пізнього вечора. І для мене немає іншого аргументу, коли хтось каже, що щось не вдалося - я говорю, що не вдалося, бо погано працював. 90% успіху – це відношення до праці.

Ну, а досягнення – це ті результати, які приносять задоволення, заради яких потрібно жити. Для мене найбільше досягнення – це моя родина, мої діти, і коли я бачу посмішки на їхніх обличчях, я розумію, що все роблю правильно – і іду далі. Вони мене дуже рідко бачать, я постійно в роботі, на зустрічах, в проектах, але ті дні і хвилини, які ми проводимо разом, - це головне досягнення кожного чоловіка.

К.: Знаєте, зараз багато політиків натискають на найдорожче, мовляв, йду в депутати заради дітей. Заради кого чи чого Ви йдете?

В.Г.: В мене була принципова бесіда з моєю дружиною. Вона сказала: жодних фотографій дітей, і я не хочу, щоб хтось обговорював наше особисте життя. І так, дуже пафосно сказати, що я йду заради дітей. Я йду заради майбутнього. Майбутнього своєї сім’ї, адже ми плануємо жити в Україні, в Первомайську, розвиватися тут, не мігрувати нікуди. Хоча були в мне дуже вигідні пропозиції їхати консультантом в ОАЕ. Проте я дуже люблю цю місцевість, ми кожні вихідні на авто їздимо по сільським дорогам. Я об’їздив тут все. Спілкувався з простими людьми, знаю їхні поклики, і для мене дуже важливо майбутнє моєї сім’ї в контексті майбутнього усіх, хто довкола мене. Тому що не можна жити заможно, коли навколо тебе злидні. Дуже прикро, що так живуть інші люди, які мають мільйони доларів, а поруч живуть люди, які навіть не можуть купити соціальну групу товарів.  

Добавить комментарий